Питання дистанційного обстеження знищеного житла залишається одним із найскладніших етапів отримання компенсації за програмою «єВідновлення», особливо для власників нерухомості на територіях активних бойових дій, де провести фізичне обстеження об’єкта неможливо.
На практиці виникає проблема: Комісії отримують матеріали дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), однак супутниковий знімок зверху далеко не завжди дозволяє достовірно встановити реальний стан будинку. Ще складнішою є ситуація з квартирами у багатоквартирних будинках.
Саме тому мною було направлено звернення, яке містило 21 питання щодо порядку дистанційного обстеження, оцінки доказів та оскарження рішень Комісій.
10 вересня 2026 року Мінвідновлення надало офіційну відповідь №23814/26/10-26.
СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ЗНИЩЕННЯ НЕМАЄ
Одним із ключових було питання: чи існує спеціальна методика, стандарт або інший нормативний документ, який встановлює конкретні критерії визначення факту знищення нерухомості саме під час дистанційного обстеження?
Мінвідновлення повідомило, що механізм дистанційного обстеження визначений постановами КМУ №815 та №473. Водночас Закон №2923-IX не передбачає розроблення окремої спеціальної методики, яка встановлювала б критерії та порядок визначення факту знищення саме за результатами дистанційного обстеження.
При цьому на питання, яким конкретним нормативно визначеним критерієм повинна керуватися Комісія за відсутності такої методики, окремої конкретної відповіді фактично не надано.
Чи достатньо одного супутникового знімка?
Мінвідновлення зазначило, що дистанційне обстеження може проводитися з використанням одного або декількох видів продуктів дистанційного спостереження.
Якщо супутниковий знімок забезпечує можливість встановлення факту знищення об’єкта, він може бути використаний Комісією для прийняття відповідного рішення без застосування інших продуктів дистанційного спостереження.
При цьому Мінвідновлення прямо не відповіло на поставлене питання, чи може сама лише відсутність видимих ознак руйнування на супутниковому знімку бути достатньою підставою для висновку про відсутність факту знищення.
Окрема квартира дистанційно не обстежується
Мінвідновлення прямо зазначило: механізм дистанційного обстеження не передбачає можливості обстеження окремої квартири.
Якщо власник квартири звертається за компенсацією, дистанційно обстежується багатоквартирний будинок у цілому.
У разі встановлення за результатами дистанційного обстеження факту знищення будинку квартири та інші житлові приміщення у такому об’єкті вважаються знищеними.
Більше того, в акті дистанційного обстеження багатоквартирного будинку та Реєстрі пошкодженого та знищеного майна мають бути зазначені всі квартири.
Якщо власник квартири звернеться за компенсацією пізніше, повторно проводити дистанційне обстеження не потрібно — підставою має бути вже сформований акт.
Це роз’яснення має особливе значення для випадків, коли Комісія намагається окремо оцінювати стан конкретної квартири за загальним супутниковим зображенням будинку.
Фото та відео з рівня землі є допустимим джерелом інформації
Ще один важливий висновок стосується фотографій та відеозаписів.
Мінвідновлення підтвердило, що фото- та відеоматеріали, отримані з рівня землі, можуть використовуватися під час дистанційного обстеження.
Якщо вони дозволяють встановити факт знищення житла та Комісією підтверджено їх автентичність і достовірність, такі матеріали можуть бути прийняті та опрацьовані Комісією як підстава для прийняття відповідного рішення.
Отже, дистанційне обстеження — це не виключно супутниковий знімок. Законодавчий механізм допускає використання різних продуктів дистанційного спостереження.
Технічний звіт на весь багатоповерховий будинок не є обов’язком власника квартири
Не менш важливе питання — вимога надати технічний звіт щодо всього багатоквартирного будинку.
Відповідь Мінвідновлення тут однозначна: чинним законодавством не передбачено норм щодо обов’язковості подання власником окремої квартири технічного звіту для розгляду питання про надання компенсації.
Тому покладення такого обов’язку саме на заявника потребує належного нормативного обґрунтування.
А де єдині технічні критерії?
Окремо я поставила питання про те, чи розроблені та затверджені методичні рекомендації, алгоритми або технічні критерії, якими Комісії повинні керуватися при оцінці результатів ДЗЗ.
Мінвідновлення повідомило, що інформація щодо розроблення та затвердження таких методичних рекомендацій, алгоритмів, технічних критеріїв або інших документів у Міністерства відсутня.
І саме тут проявляється одна з ключових проблем існуючого механізму.
Процедура дистанційного обстеження існує. Комісії повинні приймати рішення. Від цих рішень залежить право людини на отримання компенсації.
Однак окремої спеціальної методики встановлення факту знищення немає, а інформація про затверджені єдині технічні критерії оцінки результатів ДЗЗ у профільного Міністерства відсутня.
Це створює ризик неоднакового застосування одного й того самого механізму різними Комісіями.
Хто розглядає скаргу на Комісію?
Важливі відповіді отримані й щодо адміністративного оскарження.
Якщо Комісія утворена при міській військовій адміністрації, то саме відповідна міська військова адміністрація є «уповноваженим органом» у розумінні пункту 17¹ Порядку №600. Тобто фактично орган, при якому утворена Комісія, розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність цієї ж Комісії.
На мою думку, такий механізм ставить під сумнів реальну незалежність та об’єктивність адміністративного оскарження. Особливо показово, що на пряме питання про гарантії незалежності такого розгляду Міністерство лише послалося на норми Закону №2923-IX, не зазначивши окремого механізму, який би усував потенційний конфлікт інтересів.
Саме тому доцільним є створення окремого органу або комісії з розгляду таких скарг, організаційно та функціонально відокремленої від Комісії, рішення, дії чи бездіяльність якої оскаржуються. Такий орган мав би забезпечувати реальний адміністративний перегляд, а не фактичний перегляд рішення в межах тієї самої організаційної структури.
Інакше право на адміністративне оскарження формально існує, але виникає обґрунтоване питання щодо ефективності такого способу захисту.
Для звернення до адміністративного суду попередньо подавати скаргу в порядку п. 17¹ Порядку №600 не обов’язково
Це ще один важливий висновок з офіційної відповіді.
Мінвідновлення прямо підтвердило, що подання скарги відповідно до пункту 17¹ Порядку №600 не є обов’язковим досудовим способом захисту перед зверненням до адміністративного суду.
Отже, особа не позбавлена можливості безпосередньо звертатися за судовим захистом у разі порушення її прав рішеннями, діями або бездіяльністю відповідних органів.
ВИСНОВОК:
Відповідь Мінвідновлення фактично підтвердила низку проблем, які вже проявляються на практиці.
1.Окремої спеціальної методики встановлення факту знищення за результатами дистанційного обстеження немає. Інформація про затверджені єдині технічні критерії та алгоритми оцінки результатів ДЗЗ у Міністерства відсутня.
2.Окрема квартира дистанційно не обстежується — обстеженню підлягає багатоквартирний будинок у цілому.
3.Фото та відео з рівня землі можуть бути належним джерелом інформації, а використання всіх доступних продуктів дистанційного спостереження у сукупності саме Мінвідновлення називає доцільним для підвищення точності та обґрунтованості висновків.
4.Власник квартири не має встановленого законодавством обов’язку подавати технічний звіт для вирішення питання про компенсацію.
5.Адміністративна скарга на рішення чи бездіяльність Комісії не є обов’язковою перед зверненням до суду.
Тому сьогодні проблема полягає вже не лише в отриманні якісного супутникового знімка. Значно ширше питання — у відсутності достатньо чітких та єдиних критеріїв, за якими різні Комісії повинні оцінювати отримані матеріали та встановлювати факт знищення житла.
І поки такі критерії нормативно не деталізовані, особливого значення набувають повнота зібраних доказів, належне мотивування рішень Комісій та можливість ефективного судового захисту власників знищеного житла.
Останні коментарі